Че, зацени, ребятки, историю про мое въебенное приключение и как я стала наркоманом.
Это было пару месяцев назад, точно не помню, а школа, бро, уже взяла и выедала мои мозги на три крыла. Такая нудятина, что аж кладу на уроках закладки, чтобы выжить. Но потом меня ждал сладкий спаситель - мефедрон. Он, блять, открывает глаза на новую реальность, где школа нихуя не имеет значения.
Короче, как-то раз бро Миша обещал достать черную закладку, но, оказывается, ее не оказалось. Я разозлилась, в душе хотела поскандалить, и вот он мне говорит: "Ну и ладно, дам я тебе кристаллы, которые еще круче черной!" А я, понимаешь, пришла в себя и сказала: "Давай стаф или не беспокой!"
Тут он достал маленькую синюю порошинку и начал рассказывать про мощность этого фентанила. Я думала, ну ладно, попробую такое ультра-прыщевое наркотическое опьянение. И вот началась моя независимая жизнь.
Итак, я со своей сумкой мелкозернистого счастья пришла на урок математики. Рядом со мной сидела очкарик-скучняк Толик, который всегда был занудой и несущественной частью моей школьной жизни.
Тут я решила натворить деловых дел и предложила ему попробовать эту магическую порошинку. Очкарик испуганно отрицал, но я умудрилась его уговорить, сказав, что это новое лекарство от скучной жизни. Толик заверещал - блядь, у него еще карманы закладок были после из последней покупки.
| Толик: |
Ты охуела? Я ведь закладки уже заказывал! |
| Я: |
Слушай, братишка, это не то, это чертовски круче! Давай лучше вместе побыть в магическом мире стафа! |
Толик, маленький нерешительный придурок, согласился попробовать. Я рассыпала пару кристалликов на парту и мы вдыхали их через испаритель как настоящие герои. Ну и понеслась, братишка! Когда кристаллы начали бурно действовать, я почувствовала, что школьный кабинет стал цветным и живым, а продвинутый математический анализ - просто чушь на чужбине.
Весь класс думал, что мы с Толиком просто жести гоняем, а на самом деле мы блаженно плавали на волне нашего наркотического опьянения. Какие фантастические ощущения: музыка звучала в 3D, стены класса двигались, а время замедлялось в своих ритмах.
А потом в нашей идиллии появилась наша ублюдочная учительница по биологии - Рыся. Да она чертовски подозрительная, как помазуха.
Рыся, пидораска, всегда пыталась застать меня на чем-нибудь, брызгала на меня своим зловонным дыханием и задавала тупые вопросы, которые нихуя не шарила сама. Но сегодня она получила в полный рот.
Рыся: Девочка, почему ты сидишь с закрытыми глазами? Чего ты вдыхаешь?
Я: А, ну ты знаешь, Рыся, когда ты рассказываешь нам тупую хрень, нам действительно очень скучно.
Другие ребята в классе подавили смех и даже Рыся задумалась, но потом я заметила, как она пристально смотрит на меня своими крошечными глазками. "Черт, она что-то подозревает!" - подумала я и вдруг крикнула: "Огонь! Я спрыгнула со стула, скользнула на изящном потоке стафа и выскользнула из класса, как ненастоящий богатырь. Биология, черт побери, уже не имела значения.
Вот так, братишки, я попала в мир кристаллов и закладок. С тех пор я точно знаю, что школьная чушь и наркотики - на два полюса разных реальностей. Я решила, что больше не буду слушать ни ебучую Рыся, ни скучных учителей, а сама построю свое счастье в мире наркоманов и пиздатой музыки.
Поэтому, крошки, не забывайте, что наркотики - это только смерть и разрушение.
Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду
То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.
Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?
Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.
Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.
Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".
Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".
Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.
У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".
Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.
Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"
"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.
У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.
І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.
| Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі! |